«Виховання повинно засіяти
наші серця
корисними для індивіда
та суспільства звичками»
К. Гельвецій
Мета сучасного освітнього процесу – не
тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних
предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену,
духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам,
вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.
Події
сьогодення вимагають виховання особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості
й самосвідомості, професійного, інтелектуального, морального, правового,
фізичного, екологічного розвитку з
метою формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Основна ідея
дослідження
У сучасному житті школи приділяється
багато уваги формуванню національної самосвідомості учнів, згуртуванню колективу
за допомогою спільних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне
виховання, відродженню культури, традицій, збереженню мови народу.
Формування особистісних рис громадянина
України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної,
художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури,
розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній
день.
"Громадське бачення світу – це жива плоть і кров моральності», -
наголошував В. Сухомлинський і прагнув, щоб вихованці не тільки розуміли добро
і зло, справедливість і несправедливість, ненависть до соціального зла,
безчестя. Педагог вважав, що без усвідомлення величної ідеї Батьківщини людина
не може бачити часточку своєї рідної Вітчизни, вона не відчуває гарячої потреби
щось зробити для звеличення країни. Він вчив створювати умови для розвитку,
формування активної громадянської позиції кожного вихованця.
«Громадське
начало - основна ланка морального виховання», - говорив В.
Сухомлинський. У практичній роботі з громадянського виховання вбачається
насамперед формування ідейної серцевини особистості – громадянських поглядів,
переконань, почуттів, поведінки, вчинків, єдності слова і діла.
Засвоєння
молоддю загальнолюдських норм моралі, на мою думку, є дуже важливим етапом
формування моральної культури
особистості. Привчаючи дітей додержувати головних правил моралі, я намагаюся
досягти того, щоб кожна дитина могла
щасливо жити і працювати, намагаюся виховувати в ній перші громадянські
спонукання, першу турботу про інтереси громадянина, колективу, суспільства.
Тож головна мета
громадянського виховання – це набуття
молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних
надбань нашого народу, досягнення високої культури національних взаємин
- включає в себе:
·
єдність
національного і загальнолюдського (формування
національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, вивчення
української мови);
·
природо
відповідність виховання (врахування
вікових та індивідуальних особливостей дітей, багатогранної і цілісної природи
Людини);
·
культуро
відповідність виховання (зв’язок
виховання з життям, культурою і мовою свого народу, родинно-побутовими та
релігійними традиціями);
·
активність, самодіяльність і творча ініціатива учнівської
молоді, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю
дітей;
·
демократизація
виховання – розвиток різноманітних форм співробітництва і встановлення довіри між вихователями і
вихованцями, повага особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів;
·
безперервність і
наступність виховання.
Я вважаю, що формування у молоді, незалежно від
національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої
духовної, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної
культури – запорука розвитку сучасного суспільства.
Напрямки виховної діяльності ЗОШ І-ІІІ
ст. №9:
1.
Цілісне ставлення до себе
2.
Цілісне ставлення до природи
3.
Цілісне ставлення до праці
4.
Цілісне ставлення до сім’ї , родини , людей
5.
Цілісне ставлення до культури і мистецтва
6.
Цілісне ставлення до суспільства і держави
7.
Індивідуальна робота з учнями, робота з батьками.
Зміст громадянського виховання спрямовується на:
ü Розвиток
патріотизму-любові до свого народу, до України;
ü Моральність
особистості-чуйність, совість, милосердя, толерантність, правдивість,
працелюбність, гідність, терпимість до людей, повагу і любов до своїх батьків,
роду.
ü Національна
самосвідомість громадян-вміння осмислити культурні та моральні цінності,
історію, звичаї, обряди, символіку, відповідальність перед нацією.
ü Формування
культури міжетнічних відносин;
ü Правосвідомість-усвідомлення
громадянином своїх прав, свобод, обов’язків; свідомого ставлення до закону,
державної влади.
ü Політична
культура-політична компетентність, знання про типи держав, політичні
інституції, органи влади;
ü Шанобливе
ставлення до символів держави, природи та культурних надбань народу;
ü Громадянська
зрілість-мотивація до праці,усвідомлення життєвої потреби трудової активності,
розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання.
Формування ініціативної, здатної приймати
нестандартні рішення особистості неможливе без широкого її залучення до участі
в управлінні шкільними справами.
Однією із форм виховання громадянськості є учнівське самоврядування – це
спосіб організації учнівського колективу та можливість розвивати самодіяльність
та ініціативу учнів.
Самоврядування нашої
школи має двоступеневу структуру-загальношкільну та класну.
Однією з головних фігур учнівського самоврядування в класі є класний
керівник. Він безпосередній наставник, вихователь, консультант, який повинен
організувати, спрямувати роботу учнів а,
особливо, зацікавити тому, що, як сказав
Д. Карнегі: « Не можна примусити людину робити якусь справу, як примусити її
захотіти робити цю справу».
Я вважаю, що формування свідомого
громадянина та його національної свідомості повинно відбуватися через різноманітні форми роботи:
·
проведення
благодійних акцій;
·
участь у
заходах присвячених державним та народним святам;
·
участь у
роботі краєзнавчого напрямку;
·
участь у
проведенні виховних годин тощо.
Працюючи над темою колективом
школи було створено модель свідомого громадянина.
Модель свідомого громадянина
Для реалізації
моделі «Свідомого громадянина» у
школі проводиться систематична виховна робота з національно - патріотичного;
громадянського; екологічного виховання; правознавчої та правової пропаганди
серед учнівської молоді.
Реалізація моделі
відбувається за основними 4 блоками.
1-й блок «Благодійні
акції».
«Серце до серця»
«Герої не
вмирають»
«Допомога воїнам
та сім’ям, постраждалим під час АТО »
«Великодній
кошик солдату»
«Допомога воїнам
АТО»
2-й блок Державні свята:
День Перемоги
День Соборності
України
День Збройних
Сил України
Всесвітній день
прав дитини
3-й блок Народні свята:
Покрова, День
українського козацтва
День вишиванки
Свято Миколая
Пасхальна
виставка.
4-й блок «Краєзнавство»:
«Ті хто
прославив рідне місто»
Еко проект «Екологічний
стан нашої школи»
Екскурсії
пам’ятками природи України та Бердянська
Голодомор –
геноцид українського народу
Традиційними в
школі стали деякі заходи:
Єдині виховні години:
·
«Геноцид 1932-1933рр.»
·
«День Соборності України»
·
« До дня народження Т. Г. Шевченка»
·
«Дзвони
Чорнобиля»
·
«День Матері»
·
«Всесвітній день прав дитини»
Акції:
·
«Запали свічку пам’яті »
·
«Чисте подвір’я»
·
«Ветеран поруч»
·
«Серце до серця»
·
«Великодній кошик солдату»
Конкурси малюнків:
·
«Кожна
дитина має право»
·
«Діти України поти війни»
·
« Я малюю свою Україну»
·
«Моє рідне місто»
·
«Енергозбереження»
Екскурсії:
·
«Заповідні місця рідного краю»
На мою думку, виховувати
справжнього громадянина-патріота потрібно тими засобами, методами. що вироблені
народом впродовж його всього історико–культурного розвитку, органічно поєднуючи
ці засоби та методи з новітніми надбаннями європейського та світового культурно
- педагогічного досвіду.
